"Нехай буде мій історик такий: безстрашний, непідкупний, незалежний, друг свободи слова та істини, який називає, як каже комічний поет, фігу фігою, а ночви - ночвами, не керується ні дружбою, ні ненавистю, не знає милосердя чи страху, не визнає авторитетів, справедливий суддя, доброзичливий до всіх настільки, щоб нікому не дати більше, ніж той заслуговує, у своїх працях чужоземець і людина, яка не має батьківщини, не визнає правил, окрім закону власної совісті, не зобов'язаний нікому у службі, байдужий до чужих оцінок, адже він говорить про події, які справді відбулися".
ЛУКІАН

понеділок, 1 жовтня 2012 р.

СЛОВ'ЯНСЬКІ ВІРУВАННЯ

Часто сперечаюся з нашими місцевими неоязичниками. Інколи таке про слов'янських богів видають...
Одного разу не витримав, уклав збірник писемних джерел про давні слов'янські вірування, сподіваючись, що прочитають язичники ті свідчення та й думки свої змінять. Але я помилився. Не потрібні ті першоджерела віруючим людям. Раціональне знання і знання, засноване на потребах віри розвиваються паралельними шляхами.
ТУТ  знаходяться ті першоджерела.