ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ВУЛИЦЬ У МІСТІ СУМИ

22 квітня підготував пропозиції (ДОДАТОК І) для народного депутата Олега Медуниці на ім'я міського голови Олександра Лисенка щодо перейменування вулиць у місті Суми в зв'язку з декомунізаційними законами, прийнятими Верховною Радою 9 квітня 2015 року (саме звернення написав Геннадій Іванущенко).

Шановний Олександре Миколайовичу!

Нещодавно прийняті Верховною Радою України Закони щодо декомунізації нашого суспільства вимагають негайної мобілізації і дій всіх здоровий сил міста: громадськості, науковців, влади для їх втілення в життя. Особливо це стосується Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки". Неприпустимо надалі зволікати і миритися з тим, що душі наших дітей отруюються антиукраїнською пропагандою, назви вулиць, освітніх, культурних, медичних, виробничих закладів, пам'ятники і меморіальні дошки формують тип "совєтської" людини, антиукраїнської за визначенням... Російська агресія проти України, анексія Криму і війна на Сході не були б можливими без багаторічної попередньої ідеологічної обробки нашого населення, особливо молоді.

Тому звертаюся до Вас з наполегливим проханням: невідкладно розпочати і провести в місті Суми заходи з декомунізації а саме: привести у відповідність до вказаного Закону топонімічні об'єкти, меморіальні об'єкти, назви освітніх, культурних, медичних, виробничих закладів тощо, які й досі носять прізвища комуністичних катів, винних у знищенні мільйонів українців, є носіями тоталітарного мислення й великодержавного російського шовінізму.

Для більшої оперативності у виконанні покладених на Вас завдань надсилаємо наші пропозиції, складені на основі Концепції перейменування та повернення історичних назв вулицям у місті Суми. Ця Концепція отримала схвалення Сумської обласної організації Національної спілки краєзнавців України та була прийнята до виконання міськвиконкомом Сумської Ради попереднього скликання (див. Додаток 1).

Також висловлюю побажання, щоб при перейменуванні згадуваних об'єктів перевага надавалася іменам, назвам, поняттям, історичним подіям, які відображають визвольну боротьбу Українського народу, що зафіксовано в ще одному, нещодавно ухваленому Законі "Про правовий статус та вшанування пам’яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті".

Це сприятиме формуванню української патріотичної особистості, відповідальної перед Богом, Нацією і власним сумлінням.

Слава Україні!

З повагою, 

народний депутат України                          Олег Медуниця

ДОДАТОК 1

Пропозиції щодо перейменувань вулиць у м. Суми

№ п/п	Сучасна назва вулиці	Пропонована назва вулиці
1	Червонозоряна вул. + Леваневського вул.	Харитоненківська вул.
2	Кооперативна вул.	Нижньо-Воскресенська вул. (історична назва)
3	Піонерський пров.	Суханівський пров. (історична назва)
4	Бєлінського вул.	Безсмертний пров. (історична назва)
5	Інститутський пров.	Кондратьївський пров. (історична назва)
6	Дзержинського пров.	Григорія Сковороди пров.
7	Менжинського вул.	Миколи Данька вул.
8	Урицького вул.	Михайла Осадчого вул.
9	Урицького пров.	Михайла Осадчого пров.
10	Урицького проїзд	Михайла Осадчого проїзд
11	Орджонікідзе вул.	Линтварьових вул.
12	Орджонікідзе пров	Линтварьових пров.
13	Борців Революції	вул. Івана Мазепи вул.
14	Якіра вул.	Митрофанівська вул. (історична назва)
15	Газети «Правда» вул.	Бельгійська вул.
16	Комунарів вул.	Семена Гулака-Артемовського вул.
17	Газети «Правди» пров.	Бельгійський пров.
18	Комсомольська вул	Олександра Олеся вул.
19	Котовського вул.	Семена Сапуна вул.
20	Котовського пров.	Семена Сапуна пров.
21	Рози Люксембург вул.	Євгена Адамцевича вул.
22	Матроса Желєзняка вул.	Бориса Антоненка-Давидовича вул.
23	Матроса Желєзняка пров.	Бориса Антоненка-Давидовича пров.
24	Павлика Морозова вул.	Олега Ольжича вул.
25	Павлика Морозова пров.	Олега Ольжича пров.
26	Чапаєва вул.	вул. Антона Лосенка
27	Радгоспна вул.	Миколи Василенка вул.
28	Колгоспна вул.	Геннадія Петрова вул.
29	Куйбишева вул.	Степана Таранушенка вул.
30	Паризької Комуни вул.	Михайла Грушевського вул.
31	Паризької Комуни пров.	Михайла Грушевського пров.
32	Артема вул.	Конотопської битви вул.
33	Черепіна вул.	Героїв Крут вул.
34	Войкова вул.	Миколи Міхновського вул.
35	Войкова пров.	Миколи Міхновського пров.
36	Володарського вул.	Симона Петлюри вул.
37	Володарського пров	Симона Петлюри пров.
38	Енгельса вул.	Степана Тимошенка вул.
39	Воровського вул.	Ярослава Мудрого вул.
40	Воровського пров.	Ярослава Мудрого пров.
41	Баумана вул.	Миколи Хвильового вул.
42	Баумана пров.	Миколи Хвильового пров.
43	Червонопрапорна вул.	Никанора Онацького вул.
44	Червоноармійський пров.	Нижньо-Соборний пров.  (історична назва)
45	Клари Цеткін вул.	Пилипа Морачевського вул.
46	Луначарського вул.	Миколи Мурашка вул.
47	Луначарського проїзд	Миколи Мурашка проїзд
48	Тельмана вул.	Олександра Лазаревського вул.
49	40 років Жовтня вул.	Пантелеймона Куліша вул.
50	Фурманова вул.	Олександра Потебні вул.
51	Воєводіна вул.	Івана Кавалерідзе вул.
52	Сергія Лазо вул.	Братів Кричевських вул.
53	Пархоменка вул.	Давида Бурлюка вул.
54	Семашка вул.	Павла Зайцева вул.
55	Семашка пров.	Павла Зайцева пров.
56	Щербакова вул.	Олександра Паліцина вул.
57	26 Бакинськи комісарів	Василя Капніста вул.
58	Крупської вул.	Григорія Квітки-Основ’яненка вул.
59	Олеко Дундича вул.	Георгія Нарбута вул.
60	Комінтерну вул.	Володимира Великого вул.
61	Димитрова вул.	Дмитра Багалія вул.
62	Димитрова проїзд.	Дмитра Багалія проїзд
63	Першотравнева вул.	Героїв Майдану вул.
64	Радянська вул.	Дмитра Бортнянського вул.
65	Федька вул.	Василя Филоновича вул.
66	8 Березня вул	Максима Березовського вул.
67	8 Березня пров.	Максима Березовського пров.
68	Чкалова вул.	Генерала Олександра Грекова вул.
69	Червоних партизан вул.	Бориса Грінченка вул.
70	Червоних партизан пров.	Бориса Грінченка пров.
71	Свердлова пров.	Троїцький пров. (історична назва)
72	Менжинського пров.	Миколи Данька пров.
73	2-а Червоногвардійська вул.	2-а Іллінська вул.
74	2-а Червонопрапорна вул.	2-а Никанора Онацького вул.
75	2-й Воровського пров.	2-й Ярослава Мудрого пров.
76	Боженка вул.	Миколи Лукаша вул.
77	Щорса вул.	Імануїла Канта вул.
78	Червоногвардійський пров.	Іллінський пров.
79	Антоніна Запотоцького вул.	Вацлава Гавела вул.
80	Антоніна Запотоцького пров.	Вацлава Гавела пров.
81	Миколи Островського вул.	Леоніда Полтави вул.
82	Миколи Островського пров.	Леоніда Полтави пров.
83	Дем’яна Бєдного пров.	Володимира Затуливітра вул.

Короткі інформаційні довідки про визначних осіб, чиїми іменами пропонується назвати вулиці у місті Суми

А. Імена відомих уродженців міста Суми та тих, чия діяльність пов’язана з містом

1. Іван (1822-1891) та Павло (1853-1914) Харитоненки – цукрозаводчики, меценати, благодійники.

2. Никанор Онацький (1875-1937) – живописець, поет, мистецтвознавець, громадський діяч. Народився в с. Хоменкове Липоводолинського р-ну. Організатор та директор Сумського художнього музею. Розстріляний у 1937 році. Його ім’ям названо Сумський художній музей

3.  Микола Данько (1926-1993) – відомий сумський поет, дисидент.

4. Линтварьови – родина поміщиків, благодійників, громадських діячів, лікарів, учителів. Мали маєток у с. Лука. Наприкінці ХІХ – поч. ХХ століття їх відвідували Чехов, Плещеєв, Котляревський, Воронцов.

5. Геннадій Петров (1936-1996) – відомий сумський журналіст-краєзнавець, автор понад 1500 публікацій.

6. Павло Зайцев (1886-1965) – професор, літературознавець, автор однієї із найвідоміших біографій Шевченка «Життя Тараса Шевченка». Член Української Центральної Ради. Підготував 16-и томне повне видання творів Шевченка (Варшава, 1934-1939). Викладав у Варшавському ун-ті, Українському вільному інституті (Мюнхен). Народився в м. Суми. На його честь на фасаді Олександрівської гімназії, де він навчався, встановлена меморіальна дошка.

7. Семен Сапун (1893-1943) – діяч у сфері освіти, керівник ОУНівського підпілля в Сумах у роки Другої світової війни. Спалений фашистами у сумській в'язниці 20 лютого 1943 року.

Б. Імена відомих уродженців Сумської області

1. Олександр Олесь (Кандиба) (1878-1944) – поет, класик української літератури. Народився в м. Білопілля. В Сумах та Білопіллі йому встановлено меморіальні дошки, одна з вулиць у м. Білопіллі носить його ім'я.

2. Олег Ольжич (Кандиба) (1907-1944) – поет, археолог, політичний діяч. Син Олександра Олеся. Заступник голови Проводу ОУН. Закатований гестапівцями у фашистському концтаборі Заксенгаузен.

3. Пантелеймон Куліш (1819-1897) – письменник, поет, громадський діяч, один із зачинателів українського національного відродження ХІХ – початку ХХ століття. Товариш Т. Шевченка, засновник Кирило-Мефодіївського товариства. Народився в с. Вороніж поблизу Шостки.

4. Микола Хвильовий (Фітільов) (1893-1933) – письменник, класик української літератури. Ідеолог української культури періоду «розстріляного відродження». Народився у м. Тростянці. У Тростянці та Харкові йому встановлені меморіальні дошки. У Києві є вулиця його імені.

5. Максим Березовський (1745-1777) – композитор, співак. Основоположник церковного хорового концерту. Академік Болонської філармонійної академії. Класик російської та української музики. Народився в м. Глухів.

6. Дмитро Бортнянський (1751-1825) – композитор, хоровий диригент. Класик російської та української музики. Народився в м. Глухів. Його ім’я носить Сумське вище училище мистецтв і культури. У Глухові встановлено пам’ятник Бортнянському.

7. Борис Антоненко-Давидович (1899-1984) – письменник, класик української літератури. Організатор краєзнавчого музею в м. Охтирка (1921 р.). Був репресований. Народився в м. Ромни.

8. Євген Адамцевич (1904-1972) – відомий український кобзар, відновив «Запорізький марш». Жив у Ромнах. У цьому місті йому встановлено меморіальну дошку.

9. Микола Василенко (1866-1935) – відомий український історик права, громадський і політичний діяч, академік Української АН. У 1918 році міністр освіти в уряді гетьмана Скоропадського. В 1921-1922 роках Президент Всеукраїнської академії наук (ВУАН). Ініціатор відкриття перших українських державних університетів у Києві та Кам’янці-Подільському. Народився в с. Есмань Глухівського р-ну.

10. Георгій Нарбут (1886-1920) – художник. Один із найбільших графіків сучасності. Автор символіки УНР та ескізів українських грошових знаків – гривень. Ректор Української академії мистецтв. Автор «Української абетки». Народився на х. Нарбутівка поблизу Глухова.

11. Іван Кавалерідзе (1887-1978) – відомий скульптор-авангардист, кінорежисер, драматург. Автор першого пам’ятника Т. Шевченку в м. Ромни, а також пам’ятника Шевченку в Сумах, Сковороді в с. Чорнухи Полтавської обл., Франку в Лубнах, Хмельницькому в Кобеляках та багатьох інших. Народився на Роменщині.

12. Антон Лосенко (1737-1773) – художник. Представник класицизму, родоначальник вітчизняного історичного живопису. Академік Петербурзької академії мистецтв. Народився у Глухові.

13. Микола Мурашко (1844-1909) – художник, педагог, громадський діяч. Засновник Київської рисувальної школи. Народився у Глухові.

14. Пилип Морачевський (1806-1879) – поет-романтик, філолог, педагог. Працював викладачем математики Сумського повітового училища. Першим переклав українською мовою Євангеліє від Матвія. Уклав «Словарь малороссийского языка».

15. Олександр Лазаревський (1834-1902) – видатний український історик, археограф, краєзнавець, громадський діяч. Автор близько 450 наукових праць. Його праці переважно присвячені історії Гетьманщини 2-ї половини XVII-XVIII століть. Основоположник нового напрямку в історичній науці. У 1998 році Конотопська міська рада встановила премію ім. Лазаревського. У 20-і роки Конотопський музей також носив його ім’я. Народився в с. Гирівка Конотопського р-ну.

16. Олександр Паліцин (1749-1816) – просвітник, поет, громадський діяч. Народився на х. Попівка біля Сум. Засновник просвітницького гуртка «Попівська академія». Один із ініціаторів створення Харківського університету (1805) – першого в Україні. В с. Залізняку встановлено пам’ятник на місці його поховання, проводяться традиційні Паліцинські читання.

17. Олександр Потебня (1835-1891) – мовознавець, фольклорист. Засновник психологічного напрямку у лінгвістиці на українському грунті. Член-кореспондент Петербурзької АН. Народився поблизу с. Гаврилівна Роменського повіту. Інститут мовознавства НАН України зараз носить його ім’я.

18. Василь (1873-1952) та Федір (1879-1947) Кричевські – відомі українські художники, організатори Української академії мистецтв. Василь як архітектор є творцем українського народного стилю, а як графік був автором проектів державного герба та печатки УНР, грошових банкнот. Федір у 1920-1922 роках був ректором Української академії мистецтв. Народились на Лебединщині.

19. Давид Бурлюк (1882-1967) – поет-авангардист, художник. Відомий як лідер російського футуризму (маніфест «Пощечина общественному вкусу»). Деякі з його художніх полотен зберігаються і в Сумському художньому музеї. Один із чільних творців українського модернізму початку ХХ століття. Народився на Лебединщині (х. Семиротівка). Навчався в Сумській Олександрівській чоловічій гімназії, де на його честь встановлена меморіальна дошка.

20. Василь Капніст (1758-1823) – класик російської літератури («Ода на рабство», комедія «Ябеда»). Один з останніх українських автономістів ХVІІІ століття. Їздив до Прусії просити допомоги на випадок визвольної війни проти «московської тиранії». Приїздив у село Попівку, де спілкувався з Паліциним та Каразіним. Сім’я Капністів була власником маєтку в с. Михайлівка Лебединського повіту.

21. Степан Тимошенко (1878-1972) – видатний вчений-механік ХХ століття. Один із організаторів і перших академіків Всеукраїнської академії наук (ВУАН). Член Польської, Французької, Американської, Італійської АН, Королівського наукового т-ва у Лондоні. Іноземний член АН СССР. Основоположник школи технічної механіки в США. Ім’я Тимошенко присвоєно лабораторії технічної механіки Стенфордського у-ту. Народився в с. Шпотівці Конотопського р-ну.

22.  Борис Грінченко (1863-1910) – відомий український культурний діяч, журналіст, письменник, перекладач. Один із лідерів українського національного руху кінця ХІХ – поч. ХХ століття. Деякий час вчителював у с. Нижня Сироватка. Упорядник «Словаря української мови» (у 4-х тт.).

23.   Михайло Осадчий (1936-1994) – поет, прозаїк, доктор філології. Дисидент. Народився в селі Курмани Недригайлівського району.

24. Степан Таранушенко (1889-1976) – мистецтвознавець, історик архітектури, пам’ятникознавець. Професор (1924). Був репресований. Відкрив кілька архітектурних шкіл. Автор біля 120 наукових публікацій. Народився в Лебедині.

25. Василь Филонович (1894-1987) – військовий діяч часів національно-визвольних змагань (1917-1921). Військовий комендант Сумського повіту (1917). У 1939 році брав участь у боях за незалежність Карпатської України. Народився у с. Рогізне Білопільського району.

26.   Олександр Греков (1875-1959) – генерал-хорунжий армії УНР. Командувач Української Галицької Армії (1919). Народивсяу с. Сопич Глухівського району.

27. Мико́ла Лука́ш (1919–1988) – відомий український перекладач і мовознавець. Уродженець м. Кролевця.

28. Леонід Полтава (Пархомович) (1921-1990) – поет, прозаїк, драматург. Народився у с. Вовківці Роменського району.

29. Володимир Затуливітер (1944–2003) – відомий український поет, лауреат премії імені Павла Тичини, філософ, «характерник».. Народився в селі Яблучне Сумської області.

В. Знакові фігури всеукраїнського масштабу та історичні події в історичному розрізі

1. Григорій Сковорода (1722-1794) – великий український філософ. Під час своїх мандрівок не раз бував у Сумах, Лебедині, Боромлі, с. Попівка поблизу Сум., у с. Мала Чернеччина. Його ім’я носить Інститут філософії НАН України.

2. Володимир Великий – Великий князь Київський (979-1015).

3.  Ярослав Мудрий – Великий князь Київський (1019-1054).

4.  Дмитро Багалій (1857-1932) – видатний український історик, праці якого присвячені в основному історії Слобідської України (включаючи територію сучасної Сумській області), академік Всеукраїнської академії наук (ВУАН) ( з 1919).

5. Семен Гулак-Артемовський – класик української музики, автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм» (1863).

6. Симон Петлюра (1879-1926) – публіцист, політичний діяч. Один із лідерів української нації під час національно-визвольних змагань 1917-1921 рр.

7. Григорій Квітка-Основ’яненко (1778-1843) – письменник, класик української літератури. Його життя і творчість дуже тісно пов’язані із територією сучасної Сумщини (особливо Глуховом і Конотопом). На матеріалах із життя містечка Конотоп написав одну із кращих своїх повістей – «Конотопська відьма».

8. Микола Міхновський (1873-1924) – юрист, громадський і політичний діяч, ідеолог відновлення незалежної української держави. У рефераті «Самостійна Україна» (1900 р.) вперше у Наддніпрянській Україні висунув гасло політичної незалежності України («Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі»).

9. Іван Мазепа (бл. 1640-1709) – гетьман України. В останні роки свого життя прихильник відокремлення України від Московії.

10. Михайло Грушевський (1866-1934) – великий український історик. Очолював Центральну Раду. «Батько української нації».

11.  Конотопської битви (1659 р.)

12. Героїв Крут (1918 р.)

13. Вацлав Гавел (1936-2011) – президент Чехословаччини (1989-1992), а потім Чеської Республіки (1993-2003), літератор, дисидент.