Часи Української
революції (1917-1921) супроводжувалися ще й процесами національно-культурного
відродження українського етносу. Важливу роль у цих доленосних подіях відіграла
діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта». Як тепер стає зрозуміло,
наполеглива праця просвітянських осередків сприяла не лише піднесенню
культурного рівня народу, а ще була й важливим чинником українського
державотворення.
За останні 30 років ми
маємо досить великий масив історичних досліджень як з проблем освітянського
руху в Україні загалом, так і розкриття ролі та значення діяльності «Просвіт» в
конкретних умовах Української революції. Тут потрібно назвати дослідження Л. Бадєєвої
[1], Р. Гарата, А. Коцура, В. Коцура [3], Л. Євселевського і C. Фарини [18], В.
Зеленого [19], І. Зуляка [20], О. Коновця [21], О. Лисенка [22], Б. Савчука [23],
О. Цапка [26], Т. Чугуя [29].
