вівторок, 6 липня 2010 р.

Інакодумство на Сумщині



Петро Рубан
Після смерті Йосипа Сталіна (5 березня 1953 р.) й поступової лібералізації політичного режиму в ході зміцнення влади Микитою Хрущовим, особливо після ХХ з’їзду КПСС, настає новий період в історії Cовєтського Союзу, який з легкої руки письменника Іллі Еренбурга дістав назву періоду «відлиги». В цей час і виникає рух інакодумців. Зміст поняття «інакодумство» («дисидентство») ми пов’язуємо з виявом специфічних форм опозиційного авторитарному комуністичному політичному режимові сприйняття й осмислення соціальних, економічних, політичних, національних, духовних аспектів совєтської дійсності та відповідної поведінки на їх основі.


субота, 19 червня 2010 р.

ПРО ТРАДИЦІОНАЛІЗМ ДМИТРА ДОНЦОВА

Колись пробував подати  Дмитра Донцова в образі традиціоналіста. Тим більше, що він у своїх текстах був зовсім не проти цього самого традиціоналізму. Ось що з цього вийшло.
У відомих своїх працях «Де шукати наших історичних традицій» (1938) та «Дух нашої давнини» (1944) Д. Донцов намагався вибудувати за допомогою української історії новий варіант ідеології традиціоналізму, який ґрунтувався б не на безпосередніх цінностях традиційно-аграрного суспільства, але такого, що послуговується ірраціональними зразками європейської філософської думки (йдеться про А. Шопенгауера, «філософію життя», Х. Ортегу-і-Гасета). Крім того, відкриття можливостей концепту міфу при конструюванні політичних ідеологій, започатковане ще Ф. Ніцше та Ж. Сорелем, захопило його також. Присутність міфу в ідеології «чинного» націоналізму полягає насамперед у неусвідомленому наслідуванні форм міфічного мислення; тобто коли ми говоримо про цей рівень міфу у Д. Донцова, то маємо на увазі, насамперед, певний спосіб організації подій минулого за архаїчними схемами світосприйняття. І хоча «міфізм» у Д. Донцова як схема, форма реально існує в межах ідеологічної свідомості, але він вказує на об’єктивне існування постійних глибинних міфічних архетипів, без яких світ національного буття був би неможливим.


субота, 1 травня 2010 р.

Що таке об'єктивна історія?

Це наївне питання людей, що не хочуть знати про активну роль суб'єкта в пізнанні проминулої реальності. А чи вже задумались?

четвер, 18 березня 2010 р.

ІСТОРІОСОФСЬКЕ КОНСТРУЮВАННЯ "УКРАЇНИ-НА-МЕЖІ " У ВИКОНАННІ МИКОЛИ ХВИЛЬОВОГО


Колись написав статтю про Миколу Хвильового та його євразійську ідею "України на межі цивілізацій".

Про чіткість смислу поняття "фальсифікація історії"

Образ минулого в нашій свідомості має дві складові: по-перше, це історичні факти, тобто деякі моменти проминулої реальності; по-друге, смисли, значення, цінності, приписані нашою свідомістю цим фактам. У свою чергу, ця друга складова, теж може бути двоїстою. З одного боку, смисли чи цінності нашої свідомості можуть просто відображати ті ж самі смисли й цінності , що надавались історичним фактам їх добою. З іншого боку, історичні факти можуть осмислюватись чи оцінюватись з точки зору реалій сьогодення. Як би там не було, але в результаті поєднання фактів і цінностей ми отримуємо не хаотичний, а деякий осмислений і тому зрозумілий фрагмент минулого.